Часто розлади сечовипускання не виникають самі собою, а є симптомами інших захворювань. Розбираємось про те, що таке дизуричні розлади (або дизурія), з яких причин вони виникають та яке лікування необхідно застосовувати. На важливі у цьому напрямі питання відповів головний лікар медичних центрів «Допомога Плюс», уролог та кандидат медичних наук Антон Глєбов.
Що таке дизуричні розлади чи дизурія?
Говорячи буквально, це розлад сечовипускання. Виявляється воно у порушенні процесу – коли з’являються болі при сечовипусканні, накопичення або затримка сечі. Тобто дизурією називають будь-які порушення у процесі сечовипускання.
Чому виникає дизурія?
Дизурія сама по собі не виявляється, це швидше за симптом інших захворювань. У списку потенційних причин появи дизуричного розладу:
- інфекційні захворювання;
- сечокам’яна хвороба;
- пієлонефрит;
- захворювання, що передаються статевим шляхом;
- пролапс статевих органів;
- ендометріоз;
- порушення нейрогенного контролю.
Дизурія може проявлятися при вагітності, як наслідок травми хребта, а також прийому деяких лікарських препаратів. На появу дизурії можуть вплинути серцево-судинна недостатність, цукровий діабет, неврологічні патології та аутоімунні ушкодження.
Причин для появи дизуричного розладу може бути набагато більше, тут пацієнту важливо зорієнтуватися якнайшвидше та вирішити цю проблему разом із кваліфікованим лікарем-урологом.
Якими симптомами проявляється дизуричний розлад?
Будь-яке порушення при сечовипусканні говорить про те, що у людини є дизурія. Наприклад:
- є біль під час даного процесу;
- болючість і дискомфорт унизу живота;
- помилкові позиви та затримка сечі;
- постійне відчуття того, що сечовий міхур переповнений.
До цього списку симптомів зазвичай додається пригнічений психологічний стан пацієнта.
Тому помітивши хоча б один із симптомів, не потрібно чекати, поки це порушення само собою пройде. Нагадаю, що дизурія є симптомом інших серйозніших захворювань. А це означає, що необхідно негайно записатися на прийом до уролога. Лікар проведе огляд, направить пацієнта на аналізи або необхідні діагностичні процедури, щоб поставити коректний діагноз, призначити лікування та якнайшвидше повернути пацієнта до нормального життя без дискомфорту при сечовипусканні.
Які види дизурії існують?
За формою виділяють такі види дизурії:
- коли порушено фазу наповнення;
- коли порушено фазу спорожнення;
- коли є нетримання сечі.
Але і це ще не фінал – для кожної форми є свій підвид дизуричного розладу:
- поллакіурія – так називають прискорене сечовипускання;
- ніктурія – коли часте сечовипускання виявляється виключно вночі;
- олігакіурія – якщо сечовипускання рідкісне (патологія);
- странгурия – ускладнення та біль при сечовипусканні, часті позиви;
- ішурія – коли неможливо випорожнити сечовий міхур.
Як діагностують дизуричний розлад?
Діагностика дизурії відбувається комплексно. Для цього пацієнту необхідно пройти консультації кількох профільних лікарів, у переліку – уролог, гінеколог, андролог. Можливо, буде потрібна також думка й інших фахівців – ендокринолога та невролога.
Далі буде здача аналізів – загальний аналіз крові, загальний аналіз та бакпосів сечі, мікроскопія мазка з уретри. За потреби лікар призначить і діагностичні процедури – цистоскопію, уретрографію, УЗД, рентгенографію, КТ чи МРТ.
Пацієнтові також можуть порадити робити записи про сечовипускання, вести так званий щоденник, щоб спостерігати за патологією та виявити справжні причини появи дизуричного розладу.
Як відбувається лікування дизуричного розладу?
Першочергове завдання лікаря під час лікування дизурії – з’ясувати причину появи розладу. Для цього і призначаються перераховані вище діагностичні процедури та аналізи. Тому що лікування дизуричного розладу буде унікальним у кожному випадку, це залежить від причин його появи.
Якщо розглядати загалом методи, що застосовуються при лікуванні дизурії, то у списку таких будуть:
- медикаментозна терапія;
- фізіотерапевтичні процедури;
- лікувальна фізкультура;
- дієта.
Що буде, якщо не лікувати дизурію?
Поки пацієнт чекає, що захворювання «пройде само собою», ми втрачаємо дорогоцінний час. Дизурія може виявлятися як симптом інших захворювань, і якщо не застосовувати лікування, хвороба буде прогресувати. А чи варто вкотре нагадувати, що на ранньому етапі виявлення більшість захворювань простіше піддаються лікуванню?
Що буде, якщо не звертатися до лікаря під час дизурії? Це залежить від причин її появи, але в цілому підвищиться ризик заразитися інфекціями, що передаються статевим шляхом, та ризик розвитку хронічних запальних процесів у сечостатевій системі. При затримці сечі в організмі може відбуватися інтоксикація, що призведе до невтішних наслідків.
Простіше дотримуватись заходів профілактики дизуричних розладів, які, до речі, під силу здійснити кожному.
Що робити для профілактики дизурії?
Профілактика дизуричного розладу полягає у найпростіших правилах, виконувати які може кожен. Наприклад, регулярно проходити огляд урологом, бути уважними до свого організму та вчасно звертатися до лікаря, помітивши відхилення у звичайних процесах. У даному випадку ми говоримо про сечовипускання, отже, біль у процесі, зміни кольору або запаху сечі, зміни характеру сечовипускання стануть приводом для звернення до уролога.
Є й більш загальні правила, яких я рекомендую дотримуватися всім, хто хоче бути здоровим. Потрібно регулярно займатися спортом, не переохолоджуватися, правильно харчуватися, позбавлятися шкідливих звичок та вести здоровий спосіб життя. І в жодному разі не займатися самолікуванням – так ви тільки посилите перебіг хвороби.
Автор: Глєбов Антон Сергійович
Стаття складена за допомогою наступних матеріалів:
Сайт Центру Громадського здоров’я МОЗ України / Контроль захворювань
National Library of Medicine / www.nlm.nih.gov
Сайт Національної Академії медичних наук України / Новини медицини
Sanchia Goonewardene, Dysuria, DOI:10.1007/978-3-319-98720-0_32, In book: Basic Urological Management
