Захворювання нирок – вкрай неприємна та дискомфортна для пацієнта історія. Розповідаємо про те, що таке пієлонефрит: чому він виникає, які симптоми хвороби, як діагностують та лікують пієлонефрит, а також яких профілактичних заходів варто дотримуватися, щоб не захворіти. Відповідає на питання головний лікар медичних центрів «Допомога Плюс», уролог і кандидат медичних наук Антон Глєбов.
Що таке пієлонефрит?
Пієлонефрит характеризується ізольованим запаленням ниркової лоханки. При цьому захворюванні уражаються паренхіма нирки, система канальців, ниркові чашечки. Запалення буває різних типів: гостре, хронічне, одно- або двостороннє.
За статистикою, жінки більш схильні до пієлонефриту та хворіють у 6 разів частіше за чоловіків. Це можна пояснити особливостями будови жіночого організму.
Чому з’являється пієлонефрит?
Найпоширеніша причина появи пієлонефриту у людини – інфікування нирок хвороботворними мікроорганізмами. Інфікування починається з сечоводів, звідки переходить у ниркову лоханку.
Бактерії також можуть поширюватися в організмі людини з наступних причин:
- через вроджену аномалії сечоводів порушується відтік сечі;
- через новоутворення у тканинах нирок;
- через сечокам’яну хворобу;
- через запальні захворювання органів малого таза;
- через аденому простати.
Причинами появи пієлонефриту можуть також стати й такі прості речі, як переохолодження або зниження імунітету.
Часто до пієлонефриту схильні вагітні жінки, і для цього також є логічне пояснення. Хвороба з’являється через стискання сечоводів маткою під час вагітності.
Які симптоми при пієлонефриті?
Симптоми при пієлонефриті можна умовно поділити на дві категорії – у широкому розумінні та більш специфічні. Так, до списку загальних симптомів можна віднести:
- загальну слабкість;
- підвищену температуру тіла до 38-40°C, можлива навіть лихоманка;
- сильне потовиділення;
- порушення сну;
- почуття спраги;
- головний біль;
- нудоту, блювоту, відсутність апетиту.
Серед більш специфічних симптомів варто виділити наступні:
- біль при сечовипусканні;
- біль в попереку;
- запах та колір сечі змінені (наприклад, якщо сеча має червоний відтінок або стає каламутною).
При появі хоча б одного з цих симптомів слід негайно записатися на прийом до уролога, адже ситуація може набути несподіваного характеру. Займатися самолікуванням і чекати, поки хвороба пройде сама собою, ні в якому разі не можна, адже в організмі вже запущений запальний процес. Лікуванням пієлонефриту повинен займатися лікар-уролог.
Як діагностують пієлонефрит?
На консультації уролог спочатку збирає інформацію про пацієнта – слухає скарги, проводить огляд та оцінює симптоми. Після обстеження лікар може призначити наступні аналізи:
- аналіз сечі (загальний і біохімічний);
- аналіз крові;
- бакпосев;
- УЗД нирок і сечового міхура;
- рентгенографію нирок і сечоводів;
- ПЛР-аналіз на інфекції;
- КТ або МРТ.
Тільки після того, як зроблені всі аналізи та проведено огляд, уролог може поставити діагноз і призначити лікування, яке застосовується при пієлонефриті.
Як лікують пієлонефрит?
Пієлонефрит передбачає лікування консервативним методом: пацієнтові призначають індивідуальний курс антибіотиків. Як правило, вже за 3-5 днів після початку прийому препарату пацієнт відчуває себе краще, але лікування пієлонефриту на цьому не зупиняють. У середньому приймати призначені лікарем антибіотики потрібно від 5 до 7 тижнів у залежності від ситуації.
Крім курсу антибіотиків, пацієнту з діагнозом пієлонефрит можуть призначити:
- дієту (дробове харчування, їжа без солі);
- інфузійну терапію, необхідну для зняття високої температури тіла, головного болю, хворобливих відчуттів у суглобах і м’язах, нудоти та позивів до блювоти;
- імуностимулюючу терапію – для поліпшення кровообігу в нирках.
Пацієнту також рекомендується знизити споживання кількості рідини до 1 л на добу, щоб знизити навантаження на нирки.
Існує хронічний і гострий пієлонефрит, до обох застосовується однаковий тип лікування. За єдиним винятком: хронічний пієлонефрит неможливо вилікувати повністю, його лікування може зайняти рік або більше.
Які наслідки після пієлонефриту?
Пієлонефрит може призвести до таких неприємних і страшних наслідків, як:
- гнійне руйнування тканин нирки з утворенням порожнини;
- ниркова недостатність;
- запалення навколониркової клітковини (або паранефрит);
- поширення інфекції по крові.
Можливо також і розтягнення лоханки та чашок сечею, здавлення тканин нирки, її атрофія. Даний процес називають гідронефрозом, найчастіше в таких випадках орган вже врятувати неможливо, він підлягає видаленню.
Що робити для профілактики пієлонефриту?
Перше і найважливіше правило – відвідувати уролога мінімум 1 раз в рік (читайте також про те, як підготуватися до прийому і як проходить огляд урологом), а також звертатися до лікаря при появі перших симптомів захворювання, до яких відносять ріжучі болі при сечовипусканні, болі у попереку, зміни кольору або запаху сечі.
Вагітним рекомендують здавати бактеріологічний аналіз сечі, щоб вчасно почати лікування пієлонефриту.
Не забувайте також і про загальноприйняті правила та норми. Наприклад, про такі, як:
- дотримання правил особистої гігієни, режиму дня та правильного харчування;
- прогулянки на свіжому повітрі (але без переохолодження) та регулярні заняття спортом.
Варто також взяти під контроль вторинні вогнища інфекції – тонзиліт, карієс зубів, гайморит та інші, що здатні вплинути на розвиток такого неприємного захворювання, як пієлонефрит.
Плюс до цього потрібно періодично здавати аналізи сечі і крові – робити це варто за рекомендацією вашого терапевта або уролога.
Автор статті: Глєбов Антон Сергійович
Стаття складена за допомогою наступних матеріалів:
A.N. Nechiporenko, N.A. Nechiporenko, D.M. Vasilevich, V.A. Basinsky. XANTHOGRANULOMATOUS PYELONEPHRITIS – A RARE FORM OF CHRONIC CALCULOUS PYELONEPHRITIS. July 2021Novosti Khirurgii 29(3):370-375. DOI:10.18484/2305-0047.2021.3.370
Elizabeth Bright, Helen Teixeira. Urology. November 2021. DOI:10.1201/9781846197901-3. In book: Acute Surgery (pp.49-84)
Douglas A. Canning. Pediatric Urology. November 2021The Journal of Urology. DOI:10.1097/JU.0000000000002311
Сайт Центру Громадського здоров’я МОЗ України / Контроль захворювань
National Library of Medicine / www.nlm.nih.gov
