Будь-яке захворювання вносить дискомфорт у звичний плин життя людини. Однак деякі впливають на ті сфери, про які неприємно говорити – наприклад, можуть бути пов’язані з дискомфортом при сечовипусканні. Одне з таких захворювань – сечокам’яна хвороба. Розбираємося з причинами її появи, характерними симптомами, методами лікування та профілактики. На запитання відповідає головний лікар медичного центру Допомога+, кандидат медичних наук та досвідчений уролог Антон Глєбов.
Що таке сечокам’яна хвороба?
Одне з найпоширеніших захворювань в урології, при якому в нирках і сечовивідних шляхах формуються камені, називається сечокам’яною хворобою. Вона також може мігрувати у сечоводи та сечовий канал і сечовий міхур. В основному до сечокам’яної хвороби схильні люди середнього віку – від 20 до 50 років, але бувають і виключення.
Чому виникають камені в нирках?
Звичайно, кожен конкретний випадок повинен бути розібраний в індивідуальному порядку, щоб з’ясувати його причини. Однак існує кілька факторів, які провокують появу каменів у нирках та сечовивідних шляхах.
- Зовнішні фактори
До них зараховують кліматичні умови, зневоднення, сидячий спосіб життя, шкідливі умови праці, харчування, режим дня та інше. В цілому дані фактори можуть сприяти появі не тільки сечокам’яної хвороби, а й багатьох інших.
- Внутрішні чинники
На появу сечокам’яної хвороби можуть вплинути і спадковість, дефіцит або передозування вітамінами, високий вміст кальцію в сечі, таке захворювання ендокринної системи, як гіперпаратиреоз, захворювання шлунково-кишкового тракту – гастрит, виразки шлунка тощо.
Також сечокам’яна хвороба може виникати при порушенні відтоку сечі (який, в свою чергу, спровокований іншими захворюваннями) та порушення біохімічних процесів в організмі.
Симптоми сечокам’яної хвороби
На деякі з симптомів пацієнти можуть не звертати увагу та списувати їх на втому, скажімо. Серед таких – біль у попереку та підвищення температури (особливо у вечірній час доби). Дійсно, ці симптоми можуть свідчити і про інші захворювання. Однак при появі наступних варто негайно звернутися до уролога: порушення сечовипускання та кров у сечі.
Діагностика сечокам’яної хвороби
Варто відразу сказати, що діагноз «сечокам’яна хвороба» може поставити тільки лікар-уролог, керуючись симптомами, оглядом пацієнта й такими аналізами, як загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі та променева діагностика з використанням рентгену, УЗД і комп’ютерної томографії. У деяких складних випадках, крім загального аналізу сечі, призначають також і спеціальні аналізи сечі, адже деякі види каменів неможливо виявити інакше. При наявності каменю, що вже вийшов, можливе також його дослідження.
Як лікують сечокам’яну хворобу?
Існує кілька видів лікування, серед яких консервативне, що передбачає хірургічні методи, а також дроблення – контактне та дистанційне. Розберемо кожен окремо.
- Консервативне лікування, або лікування препаратами без хірургічного втручання. Лікар може виписати протизапальні засоби, терапію спазмолітичними препаратами або піти ще більш складним шляхом – змістити ph сечі (рівень кислотності сечі) у тому напрямі, щоб камінь розчинився самостійно. Однак останній метод застосовується виключно для лікування уратних каменів, а такі випадки зустрічаються вкрай рідко.
- Дистанційне дроблення передбачає руйнування каменів у сечовій системі без хірургічного втручання. У даному випадку використовують медичну процедуру під назвою літотрипсія – дроблення каменів ультразвуком. Завдяки процедурі камінь всередині пацієнта піддається дробленню, а далі виходить вже дрібнішими частинами природним шляхом.
- Контактне дроблення – вже більш складний процес. Це операція, яку проводять за допомогою ендоскопа (спеціального оптичного приладу). Його вводять в організм пацієнта через природний отвір. Далі камінь дробиться і видаляється. Метод контактного дроблення – найскладніший із запропонованих видів лікування. По-перше, пацієнту після операції вводять катетер для нормального відтоку сечі. Знімають катетер тільки на 2-3 добу після операції. По-друге, пацієнту якийсь час потрібно буде знаходитися в стаціонарі, а далі близько 1-2 тижнів дотримуватися спокійного життєвого режиму, і тільки після цього можна буде повернутися в нормальне русло.
Профілактика сечокам’яної хвороби
Найважливіше, що можна зробити для профілактики сечокам’яної хвороби, – це вести активний спосіб життя, займатися в міру спортом, харчуватися відповідно до принципів здорового харчування, вживати в їжу овочі та фрукти, випивати денну норму води, а також регулярно проходити обстеження в уролога і звертатися до лікаря в тих випадках, коли спостерігається запалення, дискомфорт у поперековій зоні, підвищена температура, труднощі з сечовипусканням або кров у сечі.
Не ставтеся халатно до свого здоров’я і ні в якому разі не займайтеся самолікуванням! Це може погіршити ситуацію, і тоді лікареві доведеться призначати вам більш складне лікування, яке може бути як більш дорогим, так і затягнутися на більш тривалий термін.
Автор статті: Глєбов Антон Сергійович
Стаття складена за допомогою наступних матеріалів:
Н.А. Лопаткіна. Урологія. Національне керівництво. 544 с. ГЕОТАР-Медіа. 2013р.
Клінічні рекомендації ЄАУ по сечокам’яної хвороби // Європейська асоціація урологів. – 2016
Dorlands Medical Dictionary: kidney stone. 2012
