Така проблема, як пахова грижа, зустрічається досить часто, причому чоловіки більш схильні до її утворення, ніж жінки. Розбираємось із важливими питаннями: чому виникає пахова грижа, як її лікують та яку небезпеку вона становить?
Що таке пахова грижа?
Пахова грижа проявляється повним або частковим виходом органів черевної порожнини в порожнину пахвинного каналу. Зрозуміло, це завдає незручностей і робить життя пацієнта дискомфортним.
Вважається, що пахова грижа – одна з найчастіших патологій у хірургії, найчастіше вона зустрічається у чоловіків. Жінки ж менш схильні до її розвитку.
Види пахових гриж – які бувають?
Існує два основних види пахових гриж – вроджені та набуті. Так, перші формуються у процесі ембріонального розвитку та виявляються у ранньому віці, а другі з’являються у процесі життя.
Отримані пахові грижі ділять на прямі та косі. Відмінність їх у розміщенні: перша слідує вздовж пахового каналу, а друга виходить через медіальну ямку.
Можливе утворення також і рецидивних або післяопераційних пахових гриж – коли грижа утворюється на місці рубця, що залишився після проведення операції.
Звичайно, урологи-хірурги використовують більш розширену класифікацію пахових гриж і виділяють значно більше їх видів, проте для загального ознайомлення з даною інформацією зазначеного достатньо.
Чому виникає пахова грижа?
Тут все залежить від виду пахової грижі – наприклад, уроджена утворюється при порушенні розвитку під час внутрішньоутробного періоду. З набутою паховою грижею ситуація інша – є низка причин, які можуть її провокувати:
- м’язова слабкість та дистрофія м’язової тканини;
- підвищений тиск у черевній порожнині;
- патологія сполучних тканин;
- зайва вага;
- стрімке зниження ваги;
- часті запори чи порушення, пов’язані з дефекацією;
- надмірні фізичні навантаження;
- робота, пов’язана з підняттям важких речей;
- хронічний сильний кашель.
У жінок набута пахова грижа може бути і наслідком вагітності або багаторазових пологів. Плюс існує ризик розвитку пахової грижі на місці післяопераційного шва (у черевній порожнині), а також утворення пахової грижі у людей похилого віку.
Тут важливо зазначити, що пахова грижа утворюється внаслідок тривалого впливу наведених причин, вона не з’являється одразу. Тому одним із важливих методів профілактики буде регулярне відвідування уролога з профілактичною метою, робити це варто 1-2 рази на рік (залежно від віку та скарг пацієнта). Читайте також про те, як підготуватися до прийому уролога чоловікові та як це варто зробити жінці.
Симптоми пахової грижі – як вона проявляється?
Симптом, за яким можна визначити, що це пахова грижа, – випинання в паховій ділянці. Пухлина може бути різних розмірів, вона збільшується під час фізичних навантажень або кашлю.
До більшого переліку симптомів входять такі:
- біль унизу живота, у паху, у попереку;
- порушення сечовипускання, дефекації, метеоризм;
- у чоловіків – збільшення мошонки (якщо це пахово-мошонкова грижа);
- у жінок – біль при менструації, збій або порушення циклу (якщо грижа утворюється в області яєчника та маткових труб).
Якщо ж грижа має великий розмір, її не просто видно неозброєним оком, вона ще й створює дискомфорт при русі, впливає на роботу внутрішніх органів, негативно впливає на статеве життя тощо. Тому не варто чекати, поки пахова грижа зросте до візуально помітних розмірів. Якщо ви помітили у себе хоча б 1-2 симптоми із наведеного вище списку, обов’язково запишіться на прийом до уролога. Завжди простіше запобігти захворюванню, ніж лікувати його в занедбаній формі. Виявлення захворювання або патології на ранній стадії також передбачає легше лікування та реабілітацію.
Як визначають пахову грижу?
Для встановлення діагнозу «пахова грижа» недостатньо просто одного візуального випинання грижі в черевну область. Після візуального огляду та пальпації області освіти грижі лікар може призначити такі аналізи та діагностичні процедури:
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- загальний аналіз сечі та мікроскопічний аналіз калу;
- УЗД органів черевної порожнини або органів малого тазу;
- КТ та МРТ.
Усі зазначені заходи допоможуть визначити причину появи грижі, локалізувати її та відслідковувати ситуацію.
Список аналізів та діагностичних процедур може бути розширений залежно від віку пацієнта, його скарг та супутніх захворювань.
Лікування пахової грижі – як відбувається?
При ранньому виявленні пахової грижі може застосовуватися консервативна терапія. Вкрай рідко трапляються випадки, коли хірургічне втручання неможливе з низки причин. У таких ситуаціях призначають носіння бандажу.
В основному при виявленні пахової грижі призначається хірургічне лікування – операція з видалення. Найчастіше це лапароскопічна операція – малоінвазивний метод, що дозволяє не розкривати повністю черевну порожнину, а провести внутрішній огляд та операцію через невеликий надріз на тілі пацієнта за допомогою відеокамери.
Наслідки пахової грижі – що буде, якщо її не лікувати?
Перше, що може виникнути, – це коли пахова грижа защемлена або утиснена. У цей період пацієнт відзначає погіршення стану, з’являються нудота, блювання, напруга в області розміщення грижі, різкий нетерпимий біль. Разом із цим можуть виникнути проблеми із дефекацією. Ускладненнями цього стану можуть бути кишкова непрохідність, а також некроз внутрішніх органів черевної порожнини та тазу. Далі вже страшними для пацієнта будуть наслідки некрозу тканин та внутрішніх органів – у кров надходитимуть токсичні речовини, порушиться робота життєво важливих органів тощо.
У цьому полягає основна небезпека такого утворення, як пахова грижа. Крім таких неприємних наслідків, як постійне відчуття болю в паховій ділянці, дискомфорт при ходьбі, проблеми з дефекацією та сечовипусканням, загальне зниження якості життя, пахова грижа несе реальний ризик для здоров’я та життя пацієнта.
Що робити для профілактики пахової грижі?
Якщо у пацієнта усунули пахову грижу, то потрібно точно дотримуватися рекомендацій вашого лікаря. Приймати відповідні препарати, носити бандаж, що підтримує, дотримуватися дієти та відвідувати вашого уролога або хірурга для контролю стану здоров’я.
Тим, хто не хоче стикатися з цим станом, важливо дотримуватись наступних рекомендацій:
- не перестаратися з силовими тренуваннями та підняттям важких речей;
- приділити увагу фізичним вправам для зміцнення м’язів очеревини та тазу;
- не допускати надмірної ваги;
- коригувати харчування, щоб уникати запорів.
Також одним із заходів профілактики буде своєчасне лікування хронічного кашлю та інфекційних захворювань, які можуть до нього призвести.
Найважливіший профілактичний захід – регулярно відвідувати уролога, особливо якщо у вас є реальні скарги чи приводи для занепокоєння.
Автор: Глєбов Антон Сергійович
Стаття складена за допомогою наступних матеріалів:
Сайт Центру Громадського здоров’я МОЗ України / Контроль захворювань
National Library of Medicine / www.nlm.nih.gov
Сайт Національної Академії медичних наук України / Новини медицини
Veeshal H. Patel, Andrew S. Wright. Controversies in Inguinal Hernia. December 2021Surgical Clinics of North America 101(6):1067-1079. DOI:10.1016/j.suc.2021.06.005
Nick Wilso, Inguinal Hernia, DOI:10.1201/b14719-41, In book: Key Topics in General Surgery
