Пієлонефрит: причини, лікування та профілактика хвороби

Захворювання нирок – вкрай неприємна та дискомфортна для пацієнта історія. Розповідаємо про те, що таке пієлонефрит: чому він виникає, які симптоми хвороби, як діагностують та лікують пієлонефрит, а також яких профілактичних заходів варто дотримуватися, щоб не захворіти. Відповідає на питання уролог Гриднєв Андрій Андрійович

Що таке пієлонефрит?

Пієлонефрит характеризується ізольованим запаленням ниркової лоханки. При цьому захворюванні уражаються паренхіма нирки, система канальців, ниркові чашечки. Запалення буває різних типів: гостре, хронічне, одно- або двостороннє.

За статистикою, жінки більш схильні до пієлонефриту та хворіють у 6 разів частіше за чоловіків. Це можна пояснити особливостями будови жіночого організму.

Чому з’являється пієлонефрит?

Найпоширеніша причина появи пієлонефриту у людини – інфікування нирок хвороботворними мікроорганізмами. Інфікування починається з сечоводів, звідки переходить у ниркову лоханку.

Бактерії також можуть поширюватися в організмі людини з наступних причин:

• через вроджену аномалії сечоводів порушується відтік сечі;
• через новоутворення у тканинах нирок;
• через сечокам’яну хворобу;
• через запальні захворювання органів малого таза;
• через аденому простати.

Причинами появи пієлонефриту можуть також стати й такі прості речі, як переохолодження або зниження імунітету.

Часто до пієлонефриту схильні вагітні жінки, і для цього також є логічне пояснення. Хвороба з’являється через стискання сечоводів маткою під час вагітності.

Які симптоми при пієлонефриті?

Симптоми при пієлонефриті можна умовно поділити на дві категорії – у широкому розумінні та більш специфічні. Так, до списку загальних симптомів можна віднести:

• загальну слабкість;
• підвищену температуру тіла до 38-40°C, можлива навіть лихоманка;
• сильне потовиділення;
• порушення сну;
• почуття спраги;
• головний біль;
• нудоту, блювоту, відсутність апетиту.

Серед більш специфічних симптомів варто виділити наступні:

• біль при сечовипусканні;
• біль в попереку;
• запах та колір сечі змінені (наприклад, якщо сеча має червоний відтінок або стає каламутною).

При появі хоча б одного з цих симптомів слід негайно записатися на прийом до уролога, адже ситуація може набути несподіваного характеру. Займатися самолікуванням і чекати, поки хвороба пройде сама собою, ні в якому разі не можна, адже в організмі вже запущений запальний процес. Лікуванням пієлонефриту повинен займатися лікар-уролог.

Як діагностують пієлонефрит?

На консультації уролог спочатку збирає інформацію про пацієнта – слухає скарги, проводить огляд та оцінює симптоми. Після обстеження лікар може призначити наступні аналізи:

• аналіз сечі (загальний і біохімічний);
• аналіз крові;
• бакпосев;
• УЗД нирок і сечового міхура;
• рентгенографію нирок і сечоводів;
• ПЛР-аналіз на інфекції;
• КТ або МРТ.

Тільки після того, як зроблені всі аналізи та проведено огляд, уролог може поставити діагноз і призначити лікування, яке застосовується при пієлонефриті.

Як лікують пієлонефрит?

Пієлонефрит передбачає лікування консервативним методом: пацієнтові призначають індивідуальний курс антибіотиків. Як правило, вже за 3-5 днів після початку прийому препарату пацієнт відчуває себе краще, але лікування пієлонефриту на цьому не зупиняють. У середньому приймати призначені лікарем антибіотики потрібно від 5 до 7 тижнів у залежності від ситуації.

Крім курсу антибіотиків, пацієнту з діагнозом пієлонефрит можуть призначити:

• дієту (дробове харчування, їжа без солі);
• інфузійну терапію, необхідну для зняття високої температури тіла, головного болю, хворобливих відчуттів у суглобах і м’язах, нудоти та позивів до блювоти;
• імуностимулюючу терапію – для поліпшення кровообігу в нирках.

Пацієнту також рекомендується знизити споживання кількості рідини до 1 л на добу, щоб знизити навантаження на нирки.

Існує хронічний і гострий пієлонефрит, до обох застосовується однаковий тип лікування. За єдиним винятком: хронічний пієлонефрит неможливо вилікувати повністю, його лікування може зайняти рік або більше.

Які наслідки після пієлонефриту?

Пієлонефрит може призвести до таких неприємних і страшних наслідків, як:

• гнійне руйнування тканин нирки з утворенням порожнини;
• ниркова недостатність;
• запалення навколониркової клітковини (або паранефрит);
• поширення інфекції по крові.

Можливо також і розтягнення лоханки та чашок сечею, здавлення тканин нирки, її атрофія. Даний процес називають гідронефрозом, найчастіше в таких випадках орган вже врятувати неможливо, він підлягає видаленню.

Що робити для профілактики пієлонефриту?

Перше і найважливіше правило – відвідувати уролога мінімум 1 раз в рік (читайте також про те, як підготуватися до прийому і як проходить огляд урологом), а також звертатися до лікаря при появі перших симптомів захворювання, до яких відносять ріжучі болі при сечовипусканні, болі у попереку, зміни кольору або запаху сечі.

Вагітним рекомендують здавати бактеріологічний аналіз сечі, щоб вчасно почати лікування пієлонефриту.

Не забувайте також і про загальноприйняті правила та норми. Наприклад, про такі, як:

• дотримання правил особистої гігієни, режиму дня та правильного харчування;
• прогулянки на свіжому повітрі (але без переохолодження) та регулярні заняття спортом.

Варто також взяти під контроль вторинні вогнища інфекції – тонзиліт, карієс зубів, гайморит та інші, що здатні вплинути на розвиток такого неприємного захворювання, як пієлонефрит.

Плюс до цього потрібно періодично здавати аналізи сечі і крові – робити це варто за рекомендацією вашого терапевта або уролога.

Стаття складена за допомогою наступних матеріалів:

A.N. Nechiporenko, N.A. Nechiporenko, D.M. Vasilevich, V.A. Basinsky. XANTHOGRANULOMATOUS PYELONEPHRITIS – A RARE FORM OF CHRONIC CALCULOUS PYELONEPHRITIS. July 2021Novosti Khirurgii 29(3):370-375. DOI:10.18484/2305-0047.2021.3.370

Elizabeth Bright, Helen Teixeira. Urology. November 2021. DOI:10.1201/9781846197901-3. In book: Acute Surgery (pp.49-84)

Douglas A. Canning. Pediatric Urology. November 2021The Journal of Urology. DOI:10.1097/JU.0000000000002311

Сайт Центру Громадського здоров’я МОЗ України / Контроль захворювань

National Library of Medicine / www.nlm.nih.gov